Мабуть, апофеозом творчості В. В. Левандовського став звуковий мультфільм "Тук-Тук та його приятель Жук". Левадовський знімав цей мультфільм у 1928 році із досить значними планами: він бажав, щоб мультфільм став якщо не першим, то бодай одним з перших звукових мультфільмів у світі. Проте цим планам, як неважко здогадатися, не дало здійснитися керівництво ВУФКУ. Найімовірніше, через нерентабельність було припинено фінансування роботи над мультфільмом та Левандовський був змушений припинити роботу над своїм утвором. На відміну від "Тук-Тук на полюванні", мультфільм був завершений учнями В.Левандовського, коли він вже покинув Україну та працював на "Мосфильме", під назвою "Як Тук-Тук город свій доглядав та з свинею тупорилою воював" у 1935 році. Зрозуміло, що тогочасні діти, які раніше були позбавлені можливості подивитися простий та веселий фільм, одразу полюбили веселого хлопчика Тук-Тука та його пса Жука, а для дорослих було приховано пропагандистську алегорію про боротьбу з німецькими мілітаристами. Завдяки цьому пізніше було зроблено ще кілька фільмів про Тук-Тука та "товариша кудлатого Жука". На думку Б. Крижанівського вони були менш талановито зроблені, ніж перший фільм, що не дивно, оскільки Левандовський вже не брав участі у їх створенні.
"Тук-Туку та Жуку" пощастило більше, ніж багатьом іншим українським мультфільмам, оскільки цей фільм зберігся. Як і деякі інші ранні українські мультфільми, був у радянські часи перевезений до Росії, де зберігався у "Госфильмофонде". у 2010-х роках копія негативу була куплена Національним Центром Олександра Довженка та через деякий час відреставрована.
У вересні 2017 року відбувся урочистий показ фільму у рамках фестивалю Linoleum.
Статистичні дані
Назва: "Тук-Тук і Жук", "Як Тук-Тук город свій доглядав та з свинею тупорилою воював"
Інші назви: "Тук-Тук та його приятель Жук"
Інші назви: "Тук-Тук та його приятель Жук"
Дата випуску: 1935 рік
Режисер: В'ячеслав Левандовський, Євген Горбач, Д. Бабаєв
Режисер: В'ячеслав Левандовський, Євген Горбач, Д. Бабаєв
Студія: Київська кінофабрика "Українфільм"
Країна: УРСР
Метраж: 300 м. = 10 хв. 56 с. (1 частина)
Країна: УРСР
Метраж: 300 м. = 10 хв. 56 с. (1 частина)
Сюжет
Хлопчик Тук-Тук та його пес Жук захищають свій город від тупорилої свині.
Команда
В'ячеслав Левандовський, Євген Горбач, Д. Бабаєв - режисери, художники-постановники
Олесь Донченко - автор сценарію
Олесь Донченко - автор сценарію
Сергій Конончук, І. Клебанов, С. Крюков - художники-аніматори,
Н. Комарова-Притульська - звукооператор
О. Зноско-Боровський - композитор
Відгуки
"За рік вийшов на екрани новий мультфільм, зроблений тією ж творчою бригадою(бриг. фільму "Мурзилка в Африці - прим.автора). Це був фільм «Тук-Тук та його товариш Жук», поставлений Є. Горбачем та С. Гуєцьким за сценарієм українського дитячого письменника Олеся Донченка. Музику до фільму написав композитор О. Зноско-Боровський.
«Тук-Тук та його товариш Жук» — перший на Україні, зроблений методом целулоїдних перекладок. До того у нас такі фільми не робилися. Приблизно в ті роки режисер О. Птушко, описуючи технологію виробництва мультиплікатів, казав, що «за кордоном, де целулоїд коштує відносно недорого, такий метод вживається. Але за рік-два вже й радянські кіномитці дістали змогу працювати на целулоїді, що значно економило працю, прискорювало роботу над фільмом. «Тук-Тук та йог товариш Жук» мав успіх у глядачів і був позитивно оцінений у пресі. А пісенька з нього — «Я хлопчик-молодчик, веселий Тук-Тук, зі мною товариш кудлатий мій Жук», — здається, живе й досі. Особливо добре сприймали фільм юні глядачі — саме ті, на кого він і був розрахований.
Зміст фільму нескладний. Ми бачимо, як хлопчик Тук-Тук разом у кудлатим Жуком пораються на своєму городі, співаючи пісню. А в цей час тупорила свиня, яку благословляє хитра лисиця, збирається захопити город. Щоб не було сумніву, кого саме мають на увазі автори, кадри «свинського походу» йдуть під акомпанемент німецької пісні «О майн лібер Августін». Вартові-птахи попереджають Тука про небезпеку. І він разом з друзями готується до оборони:
Збудуємо паркан ми, веселий народ,
Щоб рило свиняче не лізло в город.
Наступає на город вороже військо — пацюки, гусінь, таргани й інша нечисть. Тук-Тук з кавалерією та артилерією мчить їм назустріч І розпочалася баталія. Горох стріляє, мов кулемет, дині та гарбузи вибухають бомбами та снарядами, шпаки вплітають із шпаківень — ніби літаки летять… Весь город піднявся проти непроханих гостей.
Свиню поранено. Вона сідає на літак і тікає. Але Тук-Тук верхи на журавлі наздоганяє свиню, за ним летять птахи, закриваючи небо. Переплітаючись у контрапункті, звучить «Марш Будьонного» та «Все вище і вище». Свиня падає в море і потопає. Всі задоволені, раді, всі танцюють танок перемоги.
Якось зараз незручно говорити, що мультиплікат давав, м'яко кажучи, не дуже точне уявлення про майбутню війну. Адже, на жаль, цим грішили тоді й творці кіно натурного, акторського.
Недоліком фільму була його нечітка мовна фонограма; до того ж, один актор озвучував і Тук-Тука, і Жука. Дивно зараз читати й закиди критики (при загальній дуже позитивній оцінці: «Нова удача» «Вдалий дитячий фільм» і т. ін.), що малюнок надто «стилізований». Навпаки, малюнок цього фільму ще дуже нагадує «натуру», дещо натуралістичний.
Не можна також погодитись з одним із рецензентів, що ця картина стоїть на рівні фільмів Діснея. Це не зовсім так, у фільмі просто відчувається вплив Діснея, є навіть кілька запозичених у нього «гегів». Можливо, звідси йде і поодинокий негативний відгук про «Тук-Тука…» Мається на увазі виступ Корнія Чуковського 22 грудня 1935 року на Першій Всесоюзній конференції по плануванню дитячих художніх фільмів: «Мультиплікація — звичайно, найбільш болюче зараз місце. Вчора я із справжній жахом дивився на «Тук-Тука», тому що тут зібрано все те що ненависне мені в дитячому мультиплікаті. Драглистий, слабкий і в той же час хвацький малюнок. Я проти комізму, здійснюваного такими засобами, проти блюзнірства. Тут відсутня, на мій погляд, будь-яка культура…». Можна було б і проминути цю різко негативну оцінку, бо вона в цілому надміру суб'єктивна (тут нічого не поробиш, Чуковський людина емоційна, людина, що різко поділяє мистецтво на дві частини — ту, що йому подобається, і ту, що йому не подобається). Але ж, мабуть, було у ній те зерно, що примусило мультиплікаторів проаналізувати свою роботу, внести в неї певні корективи, примусило більш активно шукати не запозичене, а своє.
Що ж до об'єктивної оцінки «Тук-Тука…», то слід сказати — це успіх, і успіх чималий. Думається, що має рацію Г. Єлізаров, називаючи фільм «Тук-Тук та його товариш Жук» дуже цікавим твором, в якому «все свідчить про високий художній та технічний рівень». «Тук-Тук…» піднімався тоді над середньою продукцією радянської мультиплікації.
На жаль, Тук-Тук не став серійним героєм. Але це питання й досі на практиці у нас не вирішене, а до того, чи потрібний в нашому мультиплікаті серійний герой, ми ще повернемося і будемо мати нагоду поговорити про це"
- Крижанівський Б. М. Мальоване кіно України. — Київ: «Мистецтво», 1968. — с. 58-59.
«...мультцех узявся до постановки незавершеного замислу В. Левандовського – картини «Тук-Тук і його приятель Жук». Історія про те, як хлопчик Тук-Тук з песиком охороняли свій город від агресорів – лисиці та свині,містила алюзії на політичні реалії, пов’язані з боротьбою проти японського мілітаризму. Тук-Тук і його приятель Жук» було виконано методом целулоїдних перекладок... [герої] містили ознаки впливу творчого методу Діснея, у якого навіть було запозичено кілька «гегів». Це відразу викликало негативну реакцію декого із ключових постатей радянської мультиплікації. Проте загалом картину сприйняли позитивно. Вона мала успіх у глядача і дала привід авторам вийти надалі на індивідуальні постановки.»
- Історія українського кіно : у 5 т. / голов. ред. Ганна Скрипник, наук. ред. Сергій Тримбач; Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. - Київ : Вид-во ІМФЕ, 2016.
«Частина кадрів, на сьогодні, є зразком мультиплікаційної техніки, на якому слід учитися не лише нашим українським мультиплікаторам. Одним з таких кадрів є кадр Євгена Горбача: “Берег моря з прибоєм хвиль, в які падає і тоне свиня із своїм, прорізаним Туком, цепеліном”»
- Лойко Г. С. Рисований фільм на Україні // Радянське кіно. — 1935. — № 3/4, жовт.–листоп. — С. 46–48.
